ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: РОЛЬ РЕСУРСНОСТІ ТА УСМІШКИ
1. Говоріть собі слова підтримки
Замість того, щоб говорити собі негативні чи критичні речі, спробуйте висловлювати позитивні твердження («Я вижив/-ла», «Я сильний/-а», «Я гарна людина») або заспокійливі слова самопідтримки («Я вірю, що все буде добре», «Я роблю все можливе», «Зараз я в безпеці», «Що б я не робив/-ла – зараз це найкраще, що я можу»).
Ось чекліст слів психологічної самопідтримки:
- Твої потреби важливі
- Ти можеш не поспішати
- Ти можеш бути і сильним, і слабким. У різних станах ти цінний для себе
- Коли ти плануєш багато робити, будь ласка, сплануй таку ж кількість відпочинку
- Ти можеш відмовляти різним людям
- Ти можеш просити про допомогу, коли тобі це потрібно
- Ти маєш право злитися
- Як добре, що ти живеш
- Подбай передусім про себе
- У стресових ситуаціях ти можеш одночасно відчувати, думати та діяти
- Довіряй собі та відчувай, що важливо для тебе
- Це так важливо, коли ти дбаєш про себе
- У тебе є стільки часу, скільки тобі потрібно
2. Звертайтеся по допомогу та допомагайте іншим
Звертайтеся по допомогу до своїх близьких та людей, яким ви довіряєте. Можна так і сказати прямо: «Поговори зі мною». Також звертайтеся по допомогу до психологів та психотерапевтів.
Звичайно, не забувайте підтримувати інших. Можна поговорити, допомогти змістити фокус уваги, навчити технік дихання чи релаксації. Обіймайтеся більше і кажіть близьким «Я тебе люблю». Частіше говоріть «дякую», «обіймаю», цікавтеся, як справи – «як ти?».
Запам’ятайте:
Турбота про себе – це не егоїзм, а, навпаки, одне з наших щоденних завдань.
Бути уважним до себе – наш обов'язок. Догляд за собою повинен дати відчуття безпеки, комфорту, здоров’я та турботи, а не перевантаженості чи стресу. Так ви не витрачаєте енергію, а тільки примножуєте її.
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я та за ініціативою Олени Зеленської МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України» продовжує нагадувати про базові речі на щодень, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.
Турбота про себе – це обов’язок 24 години на добу 7 днів на тиждень, а особливо в умовах воєнного стану. Якщо ми не подбаємо про себе, то не зможемо допомогти комусь іншому. Тільки якісне піклування про власний емоційний і психологічний стан допоможе з мінімальними втратами для життя і нервової системи впоратися з наслідками жахливих подій.
1. Відновлюйте внутрішні ресурси
Внутрішній ресурс – це наявність фізичних і психічних сил, енергії, потенціалів для вирішення завдань і складнощів. Тільки в ресурсному стані ми можемо бути продуктивними. Якщо не наповнюватимемо себе позитивом, є ймовірність повного виснаження.
Для відновлення ресурсу рекомендуємо скористатися арттехнікою «Квітка ресурсів».
- Намалюйте ромашку з пелюстками і листочками на стеблі і обов'язково, щоб квітка була заземленою, тобто мала опору – було видно землю, звідки вона проростає.
- На кожній пелюстці напишіть особисту рису, якою ви пишаєтесь і яка допомагає в житті (доброта, комунікабельність, щирість, цілеспрямованість тощо). У кожного буде індивідуальний набір якостей, тому що ми всі різні.
- На листках напишіть імена людей (родичів, друзів), які вас підтримують у складних ситуаціях. Кількість листя у кожного буде своя, адже це також індивідуальні особливості.
- Тепер перейдіть до опори. Це те, на чому тримається ваша квітка, з чого зростає. Що є вашою опорою в житті? Що є незмінно важливим в різних ситуаціях і з вами завжди?
- Звичайно, в ідеалі, це і є ваш внутрішній стрижень, ваша опора. Її треба наповнювати і берегти.
- Ваша квітка ресурсу готова!
Дуже важливо, щоб навіть під час війни ви робили ті справи, які є цікавими, розслаблювальними або веселими. Не має значення, що це. Головне, щоб потім ви не звинувачували себе через них.
Є можливість насолоджуватися життям? Робіть це! Важливо відновити відчуття безперервності життя та знаходити маленькі життєві радощі щодня.
Ось техніка, яка допоможе згадати «Моменти задоволення»
- Пригадайте хвинили, коли ви були щасливими. Що сприяло цьому? Можливо, філіжанка кави рано-вранці; вечір за переглядом серіалів; читання книжки; перегортання стрічки в інстаграмі тощо?
- Складіть список таких моментів, у ньому має бути не менше ніж 10 пунктів.
- Визначте, що дає вам задоволення найбільше.
- Підкресліть те, що не потребує великих коштів, а також те, що можете робити без допомоги інших.
- Тобто ви визначили речі, які можете самостійно робити тут і зараз та які допоможуть відновитися.
- Після формування списку потрібно три елементи робити щодня, хоча б по 10–15 хв. Якщо не хочеться це робити, змушуйте себе. Так ви привчаєтеся турбуватися про себе.
- Хочете сміятися? Не стримуйтеся – смійтеся. Це не соромно! Нині це ліки для українців. Адже сміх не лише знижує напругу, а й допомагає відсторонитися від важких думок.
- Гортайте меми перед сном.
Нагадаємо, про базові речі на кожен день, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.
Докладніше: https://mon.gov.ua/ua/news/psihoemocijna-pidtrimka-rol-resursnosti-ta-usmishki
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ТУРБОТА ПРО СЕБЕ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Турбота про себе – це обов’язок 24 години на добу 7 днів на тиждень, а особливо в умовах воєнного стану. Якщо ми не подбаємо про себе, то не зможемо допомогти комусь іншому. Тільки якщо ми будемо якісно дбати про себе, свій емоційний і психологічний стан, ми зможемо з мінімальними втратами для нашого життя і нервової системи впоратися з наслідками жахливих подій навколо.
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України» психологи нагадують про базові речі на кожен день, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.
Дихання – це один із фізіологічних процесів, інтенсивність та глибину якого ми можемо контролювати. Глибоке дихання – це ефективний спосіб зменшення почуття тривоги та стресу. Стежте за диханням та періодично запитуйте себе «А як я дихаю?».
Дихайте
- Покладіть одну або обидві руки на живіт.
- Повільно вдихніть через ніс. Ваша рука і живіт повинні піднятися, оскільки повітря наповнює легені.
- Повільно видихайте через рот. Ваша рука і живіт повинні опуститися під час видиху.
- Робіть це протягом 1-2 хвилин. Подивіться, як ваша рука підіймається і опускається під час дихання.
Приймайте та нормалізуйте емоції
Іноді ми намагаємося приховувати або уникати неприємні емоції. Але насправді корисніше розпізнавати ці емоції та проживати їх. Якщо ви почуваєтеся пригніченими, тривожними, сумними або розлюченими — дайте собі знати, що це нормально. Скажіть: «Все, що я відчуваю, – нормально. Це навколо мене події не нормальні, війна – це не нормально. А все, що відбувається зі мною і з моїм тілом, це все нормально»
Знижуйте кількість негативних думок
Учені порахували, що кількість думок в голові людини сягає близько 6 тис. в день. До того ж більшість з них є негативними, особливо у нинішній ситуації. Щоб зменшити кількість саме негативних думок, варто виконувати такі вправи:
- Вправа «Пошук предметів чорного кольору»
- Подивіться навколо та знайдіть усі предмети чорного кольору.
Заплющіть очі. Ви запам’ятаєте все чорне, а якщо попросити назвати, що є у вашому оточенні, наприклад, блакитного кольору – навряд чи згадаєте.
Ми концентруємося на чорному (негативному) особливо у важких обставинах. Проте, щоб вистояти, – маємо бачити й те, задля чого йдемо до Перемоги.
Привчайте мозок помічати не лише негатив.
Протилежність негативному мисленню – ПОЗИТИВНЕ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ, навіть під час війни.
Три ключові ідеї позитивного світосприйняття:
«Так буде не завжди».
- Це про віру. Війна також закінчиться, перемога буде. Проте тут важливо не встановлювати дати, адже ніхто не знає, коли саме.
- «Не все так погано». Це про надію. Так, є безліч жахливих подій. Проте є й ті, за які можна триматися, щоб іти далі.
- «Я люблю себе». А отже, не кажу собі: «Все погано – і я сам поганий, тому що не зробив…». Натомість ліпше говорити собі: «Так, мені болить. І іншим болить. Але я роблю все, що можу у цій ситуації».
ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ: ПСИХОЛОГІЧНІ ХВИЛИНКИ НА ПЕРЕРВАХ
У межах реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської МОН спільно з ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України» нагадують про важливість для дітей рухових вправ, які допоможуть зняти напругу між уроками, відволіктися та розважитися.
Під час перерв важливо створити правило – робити одну або декілька справ:
Малювати: настрій, каляки-маляки, лист для товариша (потім відправити), все, що подобається…
Ліпити: мати під рукою пластилін (бажано твердий), розминати його, змішувати кольори, ліпити фігури, розкачувати, різати…
Танцювати: мати заготовлені улюблені мелодії та, вмикнувши їх, рухатися, як подобається. Як варіант, можна доєднувати товаришів по відеозв’язку та танцювати разом.
Побуцати м’яч: підкидати та ловити, легко відстукувати об підлогу або стіну.
Далі уявити, що м'яч пробився. Зробіть глибокий вдих «М'яч пробитий» – зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м'яч.
Писати частинами тіла цифри: 1 «пишемо» носом (кажемо і виконуємо), 2 – підборіддям, 3 – правим плечем, 4 – лівим плечем, 5 – «пишемо» правим ліктем, 6 – лівим ліктем, 7 – правим коліном, 8 – лівим коліном, 9 – правою ногою, а десяточку – «хвостиком».
Концентруємо увагу: праву ногу зігнути в коліні, повернути її на 90° до лівої ноги і притиснути ступню до стегна лівої ноги якомога вище. Руки на поясі. Очі заплющені. Необхідно протриматися в такому положенні якомога довше.
Докладніше: https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-psihologichni-hvilinki-na-perervah
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ЗАНЯТТЯ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВІДНОВИТИ РЕСУРСНІСТЬ
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПІД ЧАС ЕМОЦІЙНИХ КОЛИВАНЬ
Докладніше: https://mon.gov.ua/ua/news/psihoemocijna-pidtrimka-yak-dopomogti-ditini-pid-chas-emocijnih-kolivan
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ЯК УПОРАТИСЯ ІЗ «СИНДРОМОМ РІЧНИЦІ»
ПСИХОЕМОЦІЙНА ДОПОМОГА: ЯК ПІДТРИМАТИ ПОЗИТИВНИЙ НАСТРІЙ У СТАНІ «ОЧІКУВАННЯ»
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА ОСВІТЯН: СВІТЛО НА ШЛЯХУ ДО ПЕРЕМОГИ
У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів» створили серію вебінарів для психоемоційної підтримки освітян. Загалом протягом лютого-березня 2023 року планують провести чотири вебінари для психологічної підтримки дітей, чиї батьки перебувають на фронті, освітян, члени родин яких перебувають на фронті, а також самопідтримки та відновлення ресурсу освітян в умовах війни.
Головна мета – нагадати про важливість власного психоемоційного стану, а також надати додаткову інформацію щодо психологічної підтримки освітян та їхніх родин у різних умовах, зокрема кризових та в умовах «очікування».
Тема першого вебінару: «Психологічна підтримка дітей, батьки яких перебувають на фронті».
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: СТРАХ – ЦЕ НОРМАЛЬНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ НА НЕБЕЗПЕКУ
У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської педагоги та психологи телеграм-каналу «Подбай про себе» продовжують надавати актуальні поради для українців в умовах воєнного стану.
Ми маємо право боятися. Страх – це нормальна реакція організму на небезпеку. Проте під час масових ракетних обстрілів дуже важко контролювати свій стан, тому дійте за схемою:
Нагадаємо, раніше розповідали, як зменшити вплив тригерів.
- візьміть ваш тривожний рюкзак, який бажано скласти заздалегідь, захопіть обов’язково воду та тепло одягніться;
- перевірте наявність з собою телефону, повербанку (якщо він не в рюкзаку), якщо ідете на вулицю – одягніть рукавиці та шапку/шарф, пам'ятайте, що на вулиці зараз зимно;
- прямуйте в укриття. Якщо не маєте змоги спуститися в укриття, знайдіть максимально безпечне місце. У випадку, якщо ви залишилися на вулиці, не маєте можливості сховатися чи спуститися в укриття та біля вас вибух, ви маєте впасти на землю та прикрити голову руками;
- подбавши про свою фізичну безпеку, подбайте про психологічну безпеку свою та дитини. Спочатку спробуйте заспокоїтися самі. Виконайте вправи на заземлення та дихання. Якщо з вами дитина, виконайте з нею вправи на дихання, кінестетичні вправи або займіть її справами, що навантажують розум (наприклад, запропонуйте головоломки чи логічні загадки, розмальовки чи інші вправи, пограйте з дитиною у прості ігри чи пострибайте разом з нею, аби зняти стрес), не залишайте дитину без уваги аби уникнути вторинної психологічної травми;
- у випадку зникнення світла – користуйтеся ліхтариками та пам’ятайте про безпеку під час використання свічок, генераторів, не використовуйте відкритий вогонь у приміщеннях, уникайте задимлення;
- дочекайтеся повідомлення про завершення повітряної тривоги, не покидайте укриття, поки не отримаєте відповідного повідомлення або таке повідомлення не отримають люди, що поряд з вами;
- після завершення повітряної тривоги перевірте зв'язок. Якщо необхідно, використайте національний роумінг, аби залишатися на зв’язку з вашими близькими людьми;
- якщо після обстрілу у вас в будинку зникло світло, вода чи опалення ви завжди можете піти до «Пунктом незламності», що розташований найближче до вашого дому.
ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ: ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА ПІД ЧАС ПАНІЧНОЇ АТАКИ
У разі паніки у дитини під час небезпеки не варто звертатися до неї з проханням заспокоїтися чи не боятися – наголошують дитячі психологи та педагоги телеграм-каналу «Підтримай дитину» у межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олени Зеленської.
Фрази на кшталт «Не бійся» і «Заспокойся» не спрацюють. У такому стані дитина вас просто не почує або не зрозуміє сенсу умовлянь.
Ліпше, звернувшись на імʼя до дитини, скажіть: «Я бачу, що ти наляканий/а, але я поруч і допоможу тобі з цим упоратися».
Так само не варто знецінювати емоції та страх дитини. «Нічого страшного не сталося», «Не варто так переживати» – невдала підтримка.
Натомість визнайте почуття дитини й спробуйте перевести її увагу на щось реальне, конкретне.
Нагадуємо, раніше розповідали, що страх – це нормальна реакція організму на небезпеку.
https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-psihoemocijna-pidtrimka-pid-chas-panichnoyi-ataki
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: РЕАКЦІЇ НА ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ
У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олени Зеленської команда МОН спільно з психологами телеграм-каналу «Подбай про себе» продовжує надавати поради та рекомендації.
Сьогодні розповімо про типи реакцій на екстремальні ситуації. Вже 11 місяців українці проживають в умовах воєнного стану. Як психологічно підтримати людину, яка перебуває у стресовому стані?
1. Ступор і дезорієнтація – потребує термінового втручання. Може перейти в неконтрольовані хаотичні рухи.
- Ознаки: людина мовчить, дихання уповільнене, бліда шкіра, завмирає в одній позі.
- Що ви можете зробити:
- Спитайте «Як тебе звати? Встань. Дай руку. Зараз ми йдемо до (назвати місце куди йдете). Сядь. Пий». Можна дати гарячу солодку рідину чи шоколад. Обов’язково проговорюйте покрокові дії – візьми, сядь.
- Організуйте зайнятість: запропонуйте загорнутись в ковдру чи теплу куртку.
- Якщо людина плаче – це нормальна реакція на гострий стрес.
2. Істерика
- Ознаки: несподівані переходи від сміху до сліз.
- Що ви можете зробити:
- Дайте гарячий чай, це заспокоїть людину, заземлить її.
3. Плач
- Що ви можете зробити:
- Дайте гарячий чай, загорніть у теплу ковдру або куртку, хай людина виплачеться. Будьте присутнім під час плачу.
- Час від часу контролюйте стан.
- Не говоріть: «Не плач, заспокойся, перестань».
- Можна сказати: «Я поруч. Я з тобою. Ти можеш розраховувати на мене».
4. Контакт і діяльність.
- Якщо людина йде на контакт, запропонуйте техніки заземлення та саморегуляції.
- Залучіть до продуктивної діяльності. Попросіть допомогти вам щось принести, поставити гріти воду на чай тощо. Дайте короткі чіткі інструкції.
- Незалежно від екстремальної ситуації, вище названі реакції людини не варто сприймати як психічно нездоровий стан.
Нагадаємо, раніше розповідали, як «в очікуванні» зберігати спокій.
https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-reakciyi-na-ekstremalni-situaciyi
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ КОНТРОЛЮВАТИ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
Через непередбачувані воєнні дії з боку рф неможливо втримувати психоемоційні реакції. І це нормальна реакція організму на ненормальні ситуації. У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олени Зеленської команда МОН спільно із психологами телеграм-каналів «Подбай про себе» та «Підтримай дитину» продовжують публікувати поради та рекомендації.
Головне завдання кожного – вистояти та намагатися запобігти негативним емоціям впливати на ресурсність організму. У спеціальному розділі Довідника безбар‘єрності «Етика взаємодії у періоди стресу» зібрано матеріали, які допоможуть контролювати реакції організму в екстремальних умовах.
- Загальні поради допоможуть підтримати себе у непрості періоди. Оберіть найбільш близькі та спробуйте виконувати регулярно.
- Вправа на повільне дихання допоможе вам під час тривог та коли перебуваєте у пригніченому стані.
- Вправа, яка допоможе зняти напругу в тілі, яку спричинив стрес.
- Методика «Коло контролю» допоможе визначити проблеми, з якими можна впоратися, а з якими – ні.
- Як допомогти людині, що перебуває у стані сильного стресу? Зокрема, якщо вона дезорієнтована, несвідомо хоче нашкодити собі або іншим, плаче або кричить. Це непросто, однак можливо, якщо знати, як діяти.
Нагадаємо, раніше розповідали про типи реакцій на екстремальні ситуації.
ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: ПАМ’ЯТКА У ВИПАДКУ НЕБЕЗПЕКИ
У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олени Зеленської команда МОН спільно із психологами телеграм-каналу «Подбай про себе» нагадує про поради у випадку небезпеки.
Періодично ми переживаємо ракетні загрози з боку рф. Пропонуємо переглянути нашу пам'ятку про поведінку під час небезпеки:
- Бажано заздалегідь підготувати запас води та їжі на декілька днів, якими ви зможете скористатися, якщо буде потреба.
- Візьміть з собою тривожну валізу та прямуйте до укриття або безпечного місця. Бажано мати повербанк, невеликий запас їжі та пиття, а також маленьке радіо, аби у випадку проблем з мобільним інтернетом отримати повідомлення про закінчення тривоги.
- Перебувайте в укритті чи безпечному місці, поки не почуєте повідомлення про відбій повітряної тривоги.
- Подбайте, аби ви та дитина були одягнені відповідно до погоди в зручний одяг. Не допускайте переохолодження. Аби не застудитися слідкуйте, на чому ви сидите, використовуйте каримати чи спеціальні підкладки.
- За можливості майте з собою термос з теплим чаєм чи шоколадом. Це допоможе не лише зігрітися, але і заспокоїти дитину у випадку істерики (коли людина п’є гаряче, вона перемикає увагу на те, аби не облитися чи не опектися);
- За можливості майте з собою невеликий запас їжі, яку зручно перекусити, очікуючи завершення тривоги.
- Не залишайте дитину без уваги. Дитині дуже потрібна турбота батьків чи інших дорослих, які поряд у момент небезпеки, особливо коли відсуне світло та є проблеми зі зв’язком. Навіть підлітки відчувають у такі моменти занепокоєння і хоча намагаються цього не проявляти, хвилюються додатково. Говоріть з дитиною, виконуйте заспокійливі вправи. Також ви можете використати ігри та вправи з телеграм-каналу «Підтримай дитину», які прилаштовані для бомбосховищ та погано інтернету.
- Дбайте про себе та, за можливості, спробуйте заспокоїтися. Від ваших дій залежить стан дитини/дітей поруч. Якщо потребуєте заспокійливих практик, то можете використати матеріали телеграм-каналу «Подбай про себе».
- За потреби скористайтеся можливостями внутрішнього роумінгу, аби залишатися на зв’язку. Проте спробуйте перший час не перевантажувати мережу та використовувати короткочасні дзвінки, аби якнайбільше людей змогли скористатися мобільним зв’язком та сказати своїм близьким, що з ними все гаразд.
- У випадку, якщо у вас вдома буде відсутнє світло, вода чи тепло, ви завжди можете звернутися до пункту незламності.
Нагадаємо, раніше оприлюднили матеріали, які допоможуть контролювати реакції організму в екстремальних умовах.
https://mon.gov.ua/ua/news/psihoemocijna-pidtrimka-pamyatka-u-vipadku-nebezpeki
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЯК «В ОЧІКУВАННІ» ЗБЕРІГАТИ СПОКІЙ
Понад 300 днів Україна перебуває в правовому режимі воєнного стану. Попри небезпеки з боку рф українці в єдності продовжують обороняти усі фронти. Для підтримки кожного МОН у межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олени Зеленської надає поради та рекомендації.
Майже кожного тижня в більшість українських міст прилітають ворожі ракети або безпілотники. Між прильотами українці перебувають у стані «очікування» наступних атак.
Щоб уникнути страху, панічних приступів чи навіть постравматичного синдрому (ПТРС), варто намагатися контролювати психоемоційний стан.
- Завжди майте план дій на випадок оголошення повітряної тривоги, а також під час виявлення військових авіаоб’єктів.
- У тривожному рюкзаку мають бути необхідні речі, зарядний пристрій, перекуси та вода, а також речі, які вас можуть зосередити або відволікти. За відсутності електрики вдома скористайтеся зарядженням пристроїв у «Пунктах незламності».
- Слідкуйте за станом зарядженості електронних девайсів, а також наявністю мобільного зв'язку. За потреби майте у запасі сім-карти інших операторів або користуйтесь національним роумінгом.
- У період «спокою» між черговими атаками відстежуйте ситуацію в країні.
- Для контролю власного психоемоційного стану не забувайте, що воєнний стан, чергова тривога, повідомлення про загрозу є тимчасовими та мають завершення, тому продовжуйте жити. Насамперед дбайте про фізичне здоров’я, харчування, відпочинок, планування власного добробуту та професійної діяльності тощо.
- Намагайтеся більше часу приділяти власному хобі або знайдіть його.
- Слідкуйте за своїми емоціями та відчуттями. Нормальним для організму є відчуття страху та тривоги, тому дозволяйте собі це відчувати.
- Більше спілкуйтеся з рідними, близькими та знайомими на позитивні теми. Це дозволить вам зблизитися та відволікатися від негативних новин.
- За можливості намагайтеся тішити себе та близьких. На свята готуйте сюрпризи, подарунки, а також обійми тощо.
- Приділяйте час дітям і домашнім тваринам. Вони відчувають ваш психоемоційний стан і також можуть боятися.
Зазначимо, для підтримки освітян і здобувачів освіти від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну працюють телеграм-канали «Підтримай дитину» та «Подай про себе», де педагоги та психологи надають актуальні поради, рекомендації, техніки, ігри тощо.
Нагадаємо, ми раніше розповідали про страх, як нормальну реакцію організму на небезпеку.
https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-yak-v-ochikuvanni-zberigati-spokij
Немає коментарів:
Дописати коментар